Туптало Дмитро Савич

"Данило Савич Туптало" ('Димитрій (Дмитро) Ростовський, Дмитро Туптало') (1651 — 1709) — святий, митрополит Ростовський та Ярославський, церковний діяч, вчений і проповідник. Письменник, історик, богослов і релігійний діяч.


Святі Батьківщини своєї після смерті не покидають.
Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а випробовуючи.
Говорити лихе, а промовчувати добре – однакове є зло.
Голий розбою не боїться.
Золото вуста загороджує.
Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти.
Ліпше вмерти в чистоті, аніж жити у скверні.
Плотська хіть у молодих люта.
Плотські пристрасті і святих допікають.
Праця без доброчестя марна.
Хто йде до Горішнього дому, не дбає про дім долішній.
Світлонароджений той, що буде світлом світу.
Святого кореня є і гілки святі.
Хто має від Бога дар і не користується ним – злодій є.
Хто правду говорить, ненавидять того.
Хто працював на мамону, на Бога працювати не може.
Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне.
Яка милостиня, таке і воздаяння.
Що люципер завзявся – щоб з Богом зрівнятись,
:Те людина, цей ворог, став ділом справляти.
Хай у тихості серце твоє веселіє,
:То ж і виразка злобна у нім не боліє.
Добре і потерпіти, коли інакше бути не може.
Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з ущербом лікувати.
Вівця, що не слухає пастиря, – вовку користь.
Глянь: і злото й залізо вдаряє однако.
Війна харчується грішми, війна звеселяється кров'ю – те саме і до нас було.
Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо.
Короткі в добродійності подвиги вічною нагороджуються радістю.
Для відшукання слави у вічності ніякого найтяжчого труду, ніякого довгого часу шкодувати не треба.
Коштовні перла – в глибині дна ховаються, а простий камінь скрізь розшукати можна.
Одне – бути істориком, друге – тлумачем, інше ж – навчальником.
Мовчить учення під час гуку зброї.
Гріх прощений буде забутий тому, хто його вчинив.
Немала це добродійність перед Богом – виправляти брата і напоумлювати.
Кончина смертна з'являє, яке життя було.


Джерела




uk.wikiquote.org