Карагандинський вугільний басейн

"Карагандинський вугільний басейн" – знаходиться на тер. Казахстану. Пром. центри – мм. Караганда, Сарань, Шахтинськ, Абай.

Історія

Вугілля в межах басейну почали видобувати кустарним методом з середини ХІХ ст., перші шахти закладено в 1930-1931 рр.

Характеристика

Пл. 3,6 тис. км2. Розвідані запаси вугілля 7,84 млрд. т, заздалегідь оцінені – 5 млрд. т (1990). Прогнозні ресурси до глиб. 1800 м оцінюються в 32 млрд т (1990). Відкритий в 1833, видобуток вугілля здійснюється з 1854, широкі геол. дослідження початі в 1920, планомірне освоєння басейну з 1930. У геоструктурному відношенні бас. входить до складу широтно орієнтованого однойменного синклінорія 120 х (30-60) км. У кам.-вуг. відкладах виявлено 80 пластів кам. вугілля сумарною потужністю 110 м. З них 65 пластів робочої потужності 0,6-12 м. Вугілля кам’яне, коксівне та енергетичне, зольність 15-35%. У юрських відкладах є 8 пластів бурого вугілля потужністю до 10-21 м. Виділяють 4 вугленосні райони: Карагандинський, Тентекський, Чурубайнуринський, Верхньосокурський. На початок ХХІ ст. загальні ресурси складають 45,2 млрд т вугілля, з них кам'яного – 43,3 млрд т.

Технологія розробки

Видобуток і збагачення вугілля проводяться ВО “Карагандавугілля”. Споживачі вугілля – ТЕЦ, металургійні і промислові підприємства Казахстану, Уралу, Сибіру і Середньої Азії.

Джерела




uk.wikipedia.org