Березина (Житомирський район)

район = Житомирський район
рада = Глибочицька сільська рада
код КОАТУУ = 1822082002
розташування =Zhytomyr raion
mapx =230
mapy =40
засновано = 1910
населення = 509
офіційна мова = українська
ref-територія =
площа = 1,15
ref-площа =
щільність = 442,61
поштовий індекс = 12404
телефонний код = 412
координати =
lat_deg = 50 lat_min = 17 lat_sec = 8
lon_deg = 28 lon_min = 50 lon_sec = 50
висота = 198
ref-висота =
водойма = річки Тетерів, Березина (притока Тетерева) Березина, Руда (притока Тетерева) Руда та Суха (річка) Суха
адреса = 12403, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Глибочиця, вул.М.Грушевського,4 , тел. 40-60-09
облікова картка =
прапор = Прапор_Березина‎
герб = Герб_Березина
відстань о =
ref-відстань о =
відстань р =
ref-відстань р =
станція = Козак
відстань ст = 5

"Березина́" — село в Україна Україні, в Житомирський район Житомирському районі Житомирська область Житомирської області. Населення становить 509 осіб.

Походження назви

Назва '«Березина»' походить від Береза березового лісу, який до недавнього часу вкривав обширну територію місцини.

Географія

Березина знаходиться на крайньому сході Житомирської області в 12 кілометрах від обласного центру міста Житомира. Через територію Березини проходить Автошлях М 06 траса міжнародного значення «Київ-Чоп».

Повз село протікають відразу 4 річки — Тетерів, Березина (притока Тетерева) Березина, Руда (притока Тетерева) Руда та Суха (річка) Суха. Також існують озера, більшість з яких були штучно створені (ставки) для ведення господарства. Найбільшими серед них є: Березинський став, Глібка, Журавське (озеро) Журавське тощо. Окрасою водного світу Березини є Кривий Яр, що є межею Житомирського та Коростишівського районів.

Територію села Березини можна умовно розділити на 4 історико-географічні райони:
'Стара Березина' (північ);
'Мала Березина' (центр);
'Корчунок' (південь);
'Хутір' (схід).

Рельєф місцевості представлений переважно рівнинними поверхнями, проте присутні горбисті місцини (Канарська височина), досить швидкими темпами відбувається процес яроутворення.

Ліси переважно мішані з переважанням Ялина ялини, дуба, Сосна сосни, Береза берези. Також в березинському лісі присутній майже зниклий дуб червоний дуб, який є чисельним у місцевості Кривий Яр.

Історія

Березина заснована була ще наприкінці 19 століття ХІХ століття, коли тут оселилися Українці українські переселенці з Левків (Житомирський район) Левкова.

Однак, як населений пункт, село виникло близько 1910 року, під час Столипінська аграрна реформа Столипінської аграрної реформи, коли утворювалися хутір хутірські господарства і община ліквідовувалися общини. На сьогодні збереглися роди-засновники села: 'Морози, Канарські, Глушенки, Музики' та інші.

До заснування село села, територія була у володінні цукор цукрових магнатів Симиренки Симиренків, які викупили її у збіднілої шляхта польської шляхти. Управління територіями здійснювалося з маєток маєтку, що знаходився у Левків (Житомирський район) Левкові.

Досить тривалий час на території села існувала гуральня, яка була зруйнована з приходом радянської влади.

Відомо також, що у 18 століття XVIII століття на території села існувала поштово-кінна станція, що зберіглася до сьогодні. В цей період відбувається будівництво шляху Київ-Житомир царськими властями.

У період Визвольні змагання 1917—1921 подій 1917-1921 рр. різноманітні діячі неодноразово бували на Березині. У 1920 році, село Окупація окупували Польща польські війська, проте через поразу під Києвом, поляки відступили з Житомирщини, настав довгий радянський період в історії Березини.

За планом політики Воєнний комунізм 'Воєнного комунізму' почалися Сталінські репресії репресії. Саме в цей період, на Березину з околишніх сіл були насильно переселені представники Поляки польської, Росіяни російської та Євреї єврейської народностей. У період НЕПу, режим дещо лібералізувався, проте від 1930 року почалася насильницька колективізація. До колективізація колективізації село було розкидано на обширній території: від Левків (Житомирський район) Левкова до Гадзинка Гадзинки. Тому існувало досить багато районів, які сьогодні не збереглися.

У Голодомор в Україні 1932—1933 період Голодомору 1932 - 1933 років, село також постраждало від наслідків злочину Сталін Йосип Віссаріонович сталінського керівництва, проте Березина на зазнала таких масштабних жертв, як це можна спостерігати в інших селах Житомирщина Житомирщини.

1939 року відбулась мобілізація військ для підготовки нападу на Польшу. За Пакт Молотова-Ріббентропа Пактом Молотова-Ріббенторопа від 23 серпня 1939 року, СРСР отримували території по річках 'Нарев-Вісла-Сян'. Бійці з Березини були в складі 'Житомирського військового угрупування' '44 - ї армії УРСР', але їх формування так і не було відправлене на фронт. По дорозі через місто Хмельницький, командуванню надійшов «стоп-приказ». Уже в листопаді поступило повідомлення про переформування частини на новий фронт, але уже на фінляндський. Майже всі бійці у січні 1940 року, були знищені на Лінія Маннергейма 'лінії Маннергейма' біля Карельський перешийок Карельського перешийка. І тут стався випадок, котрий не мав аналогів ні в яких історичних фактах: командування угрупування було привселюдно розстріляне.

У період Велика Вітчизняна Війна Великої Вітчизняної Війни німецькі війська двічі бомбардували село. Оборону населеного пункту на себе взяла 5-а армія (СРСР) 5-та армія Потапова, проте втримати німецькі війська не вдалося. 10 липня 1941 року група армій «Південь» зайняла Березину. Штабом німецької армії стало приміщення старої кінної пошти. Окупація Окупаційний режим відзначався жорстоким поводженням до місцевого населення (54 людини розстріляно за період 1941-1943 43 рр.). Активно діяло підпілля: як радянське, так і різних українських націоналістичних рухів. Всього на фронт було мобілізовано все чоловіче населення віком 18-25 років. На сьогодні (2000-ні) в селі з числа учасників тих подій лишився лише однин ветеран війни — Палійчук Федір, який є одним з найстаріших жителів села.

30 грудня 1943 року силами 1-а гвардійська армія 1-ї гвардармії під командуванням Гречко Андрій Антонович Гречка А.А., німецькі війська були вибиті до рубежів Житомира.

Період 1951—1959 59 років — будівництво шляху 'Коростишів—Житомир', що здійснювався ресурсами, які були награбовані у населення.

У 1959—1991 91 роки — період економічного зростання на селі: розвиток хмільництва, підвищення соціального рівня населення.

24 серпня 1991 року населення підтримало проголошення незалежності України, що і підтвердив референдум 1 грудня 1991 року (98 % з числа усіх виборців).

Економіка

Комплекс колгоспу на сьогодні є повністю зруйнований, він втратив своє цільове призначення.

Нині у Березині діють два заводи (приватні цехи) з вироблення меблів та пам'ятників.

Наявна Березинська філія Станишівського лісництва, яка є однією з найбільших у районі.

Великою популярністю серед бажаючих укріпити здоров'я, користується оздоровча база '«Олімпієць»', куди влітку приїздять сотні людей аби помилуватися природою й провести гармонічно вільний час. Базу неодноразово відвідували політики вищого рівня, вони також оцінили затишний куточок Житомирщини.

Культура і спорт

У селі функціонує школа, бібліотека та клуб для відпочинку молоді.

Найпопулярнішим видом спорту села є футбол: місцева команда щорічно проводить змагання з сусідніми селами, добиваючись великих успіхів. Існує два стадіони, на яких і відбуваються матчі за участі місцевої команди.

Релігійне і національне життя

Більшість населення села — вірники УПЦ КП, проте серед віруючих є також представники інших віросповідань: католики, Православ'я православні УПЦ МП та юдеї.

( class='standard'
+
! "Назва релігії"
! УПЦ КП
! УПЦ МП
! КЦ
! інші

"Кількість"
75%
5%
19%
1%

"Населення"
382
25
97
5
+
)

У теперішній час населення Березини всіма силами сприяє будівництву православного храму, який планується відкрити в майбутньому.

Найбільшою ж теперішньою місцевою святинею є т.зв. 'Криничка', де щорічно відбуваються релігійні свята.

В селі також функціонує Баптизм баптистський 'Дім Молитви'.

Березина — багатонаціональне село, зі своїми традиціями та звичаями. Село населяють: українці, росіяни, євреї та вірмени, міжнаціональних конфліктів у селі не спостерігалось і підстав для їх виникнення наразі немає.

Визначні і легендарні місця

Найвідомішою будівлею, що збереглася до наших днів у селі, є кінна пошта (18 століття) — на її території сьогодні діє Березинське відділення ДЕД-2.

Поряд з клубом, знаходиться сільський пам'ятник — Монумент слави загиблим у Великій Вітчизняній Війні 1941—1945 45 років.

Однією із загадок Березини є '«Бертин міст»'. Хоча ця споруда і не збереглась до наших днів, проте й дотепер лишається у пам'яті місцевих жителів у формі переказу.

Література

Военные грозы над Полесьем, К.: Издательство политической литературы Украины, 1985, стор. 165-169
Золотые звёзды Полесья, К.: Издательство политической литературы Украины, 1978, стор 318-321
Історія міст і сіл УРСР, Житомирська область, К.: Издательство политической литературы Украины, Институт АН УРСР, 1973, стор. 390

Інтернет-посилання





uk.wikipedia.org